Багата рима
Багата рима – рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій: Козацький вітер вишмагає душу, І я у ніжність ледве добреду. Яким вогнем спокутувати мушу Хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко). Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, а – передовсім – якнайповнішим суголоссям ліворуч від наголошеного складу, розкриваючи риму будь-якої форми – окситонної, парокситонної, дактилічної чи гіпердактилічної.
Б. р. набуває рис оригінальності і тоді, коли римуються українські слова з чужоземними (а також з архаїзмами, діалектизмами тощо): Бідний брате! Дні твої намарне Пропали в фінських болотах, – Ліпше б ти, як трувер, впав на Марні З іменем Мадонни на устах (Є.
Маланюк). Б. р. спостерігається й у випадках, коли римується окреме слово з кількома суголосними словами: Вже навіть серце Скіфською бабою скаменючилось.
Прокляніть, бабцю, Як перед вашою пам’яттю завиню Чимось (М.
Тимчак). Б. р. протистоїть бідній римі.
Твір на тему: Багата рима
Related posts:
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив,......
- Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну......
- Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я......
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення, що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної......
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. КАЗКА МУДРІСТЮ БАГАТА. ПОБУТОВІ КАЗКИ Мета: поглибити знання учнів про побутові казки, їх особливості; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити порівнювати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до рідного слова. Хід......
- Конспект урока по истории “Вторая война Рима с Карфагеном” 5 класс Смоленских Елена Васильевна, Курганская область, Каргапольский район, с. Журавлево, МКОУ “Журавлевская СОШ”, учитель истории, 5 класс Предмет: История Древнего мира Тема. Вторая война Рима с Карфагеном Тип урока: Освоения новых......
- Рима – дійовий центр сім’ї Мазайлів П’єсу Миколи Куліша “Мина Мазайло” після першої ж постановки оцінили і глядачі, і критики. її було рекомендовано до показу в усіх театрах України, адже образи і характери героїв трактувалися як......
- Касида Касида (араб. – цілеспрямована) – урочистий жанр арабської, тюркомовної та перської класичної поезії. К. подібна до оди, хоч подеколи траплялися її сатиричні та дидактичні видозміни. Здебільшого то були твори придворних......
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був......
- ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ’ЄШ (побажання, примовляння) Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного “добридень” чи “бувайте здорові” та зовсім......
- ІСТОРИЗМИ Історизмами називаються слова, застарілі через те, що вийшли з ужитку ті предмети, які вони позначали, наприклад: мушкет, кунтуш, опанча, шеляг, челядь і т. д. З цієї ж причини історизми інколи......
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: ) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і......
- Скорочено – ЧОМ, ЧОМ, ЗЕМЛЕ МОЯ… – КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА (ЧАЙКА ДНІСТРОВА) Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Так люба ти мені? Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене Краса твоя? Чим, чим, чим манить мене Пташні твоєї......
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром,......
- Константа Константа (лат. constans – постійний) – останній ритмічний наголос віршового рядка, характеризується не тільки звуком, а й інтонаційним підкресленням, що притягує до себе останній перед цезурою наголос піввірша. Як постійна......
- Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: ). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П.......
- З чого починається Батьківщина? – І варіант I варіант Батьківщина… Якщо замислиться над самим цим словом, його значенням, можна побачити, що воно має спільні корені зі словами батько, батьки. Мабуть, його зміст в тому, що це місце,......
- Анахронізм Анахронізм (грецьк. ana – вверх та chronos – час) – культурно-історичні, хронологічні та інші невідповідності у художньому творі, зумисне чи мимовільне привнесення в літературний текст невластивих певній добі застарілих поглядів,......
- Чи існує “ланцюгова строфа”? У поезії зустрічається трирядкова строфа з обов’язковим римуванням аба бвб в, тобто перший рядок римується з третім, а другий – з першим і третім наступної строфи. Закінчується такий вірш окремим......
- Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) – БОГДАН ЛЕПКИЙ БОГДАН ЛЕПКИЙ Спогади, туга, любов (за віршем “Видиш, брате мій…”) Твори Богдана Лепкого, які повернулися в Україну, читаються з великою цікавістю. Літературний спадок поета – це втілення української культури, історії......
- ДО РАЮ ПРОСИТЬСЯ, А СМЕРТІ БОЇТЬСЯ (смерть в уявленні українця) Узагалі, наша мова багата на слова, якими позначають поняття, пов’язані зі смертю. Покійного скрізь в Україні Називають небіжчиком, покійником, померлим, змерлим, мерцем, мертвяком, тілом. У слова “померти” теж є багато......
- Правопис часток Частки з різними частинами мови пишуться окремо, разом і через дефіс. 1. Окремо від інших слів пишуться частки, що надають цілим реченням якихось смислових чи емоційних відтінків (ось, це, саме,......
- Скорочено – СОНЕТ 121 – ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР 8 КЛАС ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР СОНЕТ 121 Ліпше бути злим, ніж виглядать за злого, Впокорившись обмовам навісним. О суд очей чужих! Як нам із ним Погодитись нелегко, їй-же Богу! Чи б......
- Скорочено – ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду,......
- У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це......
- Яка роль сполучників у художньому творі? Прозаїк чи поет може використовувати сполучники або опускати їх у тексті залежно від свого задуму. Завдяки багатосполучниковості мова уповільнюється, увиразнюється: Є в коханні і будні, і свята. Є у ньому......
- Орієнтовний план аналізу ліричного вірша I. Дата написання. II. Реально-біографічний і фактичний коментар. III. Жанрова своєрідність. IV. Ідейний зміст: 1. Провідна тема. 2. Основна думка. 3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці......
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що......
- Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний,......
- Проклітика Проклітика (грецьк. proklitikos – схилений вперед) – ненаголошене слово, що стоїть перед наголошеним і утворює з ним одне ціле. У давньогрецькій мові П. називали випадок у мовленні, коли слово вимовлялося......
Багата рима