|  | 

“Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” – романтична казка – новела з глибоким соціально-психологічним змістом

ЗАНЯТТЯ 1

Тема: “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” – романтична казка – новела з глибоким соціально-психологічним змістом

ПЛАН

– Сатирико-метафоричний зміст казки.

– Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.

– Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони).

– Образ князя Пафнутія.

– Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).

– Антипросвітницькі мотиви у творі.

– Специфіка романтизму Гофмана.

Завдання для підготовчого періоду

– Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.

– Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість – казка як жанр романтичної літератури.

– Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, реферандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.

– Складіть ЛC, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.

Література

– Берковский Н. Я. Романтизм в Германии. – Л, 1973

– История немецкой литературы, Т. З. – М., 1966

– Художественный мир Гофмана: Сб. статей. – М., 1983

– Лобода О. 20 запитань класові // Зарубіжна література. – 2003. – № 46. – С. 2 – З

– Середюк Т. Комічне в казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес” // Зарубіжна література. – 2001. – №40. – С. 40

– Савчук О. Фантастична історія злету і падіння Цахеса. Е. Т. А. Гофман. “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”. 8 кл. // Зарубіжна література. – 2004. – № 47. – С. 8 – 9

– Остапчук В., Е. Т. А. Гофман “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”. Урок-загадка. // Зарубіжна література. – 2001. – №11. – С. З

– Поколодний Л., Вечірко О. Е. Т. А. Гофман “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер” (Матеріали до одного з варіантів уроку) 8 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. – № 1. – С. 21 – 22

Інструктивно-методичні матеріали

Світ Гофмана – це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги знаходилося протистояння двох світів – романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” – це “казка про реальне”, у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті – казці дія розгорнулася у казковій країні – князівстві Керпес. Серед героїв були маги, феї, які впливали на життя звичайних людей (фея Розабельерде подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору).

Гофман вдався також до чарівних речей і чарівних перетворень при змальовані головних подій у творі. Автор використав прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини (“мікрокнязівства”, німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).

Дійовими особами твору стали карлик Цахес, фея Розабельверде, студенти Бальтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпанус. Розповідь велася від особи автора. Історія про маленьку потвору викрила побут і звичаї карликових князівств, які ще мали місце в Німеччині.

ЗМІСТ ТВОРУ САТИРИЧНИЙ

Сатиричне викриття суспільства філістерів:

– керівників німецького князівства;

– тогочасної політики і просвітництва;

– вчених і чиновників.

МЕТАФОРИЧНИЙ

Втручання казкових персонажів у загальний хід розвитку сюжету.

Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.

Ідея: викриття негативних рис особистості (жадоба влади, жорстокість, підступність); засудження адміністративної системи, прославлення творчої людини.

Проблематика: – грошей і влади;

6. клас морально-етичних проблем;

7. кохання;

8. освіти;

9. добра і зла;

10. творчої людини і бездуховного філістера.

У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.

Мета автора – застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.

Герої Гофмана теж поділені на два табори – філістерів та ентузіастів. Філістери – це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточувало; вони не знали і не хотіли знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, у якому цінували лише високі життєві блага, а все інше для них нічого не варте. Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні й обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве.

Таке “хворе суспільство” і породжувало “Цахесів”, що втратили духовні та моральні орієнтири.

Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:

– “просвітницька” діяльність Пафнутія Великого мала псевдо-просвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;

– князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;

– професор Мош Терпін – жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;

– Кандіда (кохана Бальтазара) – вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.

Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів.

Глибока духовність і щире відчуття краси – ось їхні визначальні риси.

Основний конфлікт твору – протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобера), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.

Уперше Бальтазар і Цахес несподівано перетнулися серед університетського люду. Усі захоплювалися витонченістю і спритністю Ціннобера (так тепер називали Цахеса), він зачарував навіть Кандіду, в яку понад усе був закоханий Бальтазар. Чари Ціннобера діяли на всіх людей, стан їх був схожий на масовий психоз. Якщо хтось у присутності Цахеса говорить щось дотепне, усі вважали, що це сказав Ціннобер, але якщо він мерзенно нявчав, обвинувачували не його, а когось іншого.

Тільки два студенти – Бальтазар (за задумом автора, він ревно охороняв казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан – помітили, що карлик насправді потворний і лихий. Глибокий задум автора утілений у незвичайній долі потвори Цахеса, яка зумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподілені не рівноцінно: той, хто мав владу, присвоював собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не мав.

Філістер

Творча людина

Цахес – потвора, злодій і кар’єрист (втілення темних сторін людини, її користолюбства).

Приносив нещастя всім, хто з ним зустрічається.

Привласнював заслуги інших.

Бальтазар – юнак років 23-х, поштивий, скромний поет, жив у гармонії з природою.

Бачив людей такими, якими вони були насправді.

Складав вірші про красу природи.

ВИСНОВОК:

Цахеси і їм подібні з’являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в’язницю, або ж їх “приручають” завдяки:

– засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;

– владі грошей (їх символ – 3 золоті волосини у Цахеса).

Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, – все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва – перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору.

Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження – навпаки, до процвітання життя у суспільстві.




“Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” – романтична казка – новела з глибоким соціально-психологічним змістом