Маргіналії
Маргіналії (лат. margo – край, межа) – 1. Нотатки на берегах книг чи рукописів з тлумаченням незрозумілого слова чи фрагмента тексту; 2. В оформленні книг – винесена за формат тексту рубрикація, так званий “ліхтарик”; 3. Нотатки на берегах сторінки, зроблені читачем; у переносному значенні – жанроутвори, що є відгуком автора на певні тези в творах інших авторів. М. відомі ще з літописних часів, коли літописці вказували таким чином джерела своїх записів. Так, у Софійському першому літописі, починаючи з 1077 до 1090, читаються на полях: “А писано в Киевском”.
В українській мові в значенні М. вживається також слово “маргінеси”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)
Твір на тему: Маргіналії
Related posts:
- Коментар Коментар (лат. commentarium – нотатки, тлумачення) – пояснення до тексту, тлумачення твору. При великому обсязі пояснень К. виноситься в кінець твору, книги. Всебічний К. твору може бути самостійним окремим виданням.......
- Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т.......
- “Слово о полку Ігоревім” – пам’ятка оригінальна чи наслідувальна? “Слово о полку Ігоревім” було надруковане з рукописного списку, зробленого не в XII ст., а значно пізніше. Збирач і колекціонер старовини Мусін-Пушкін виявив текст “Слова…” в рукописному збірнику XVI ст.,......
- Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С.......
- Мусамат Мусамат (араб., букв.: підвіска) – у середньовічній арабській, перській і таджицькій ліриці – вірші із шестирядковою строфою, що складаються із трьох бейтів, мають схему римування: ааааав сссссв dddddв. Перші зразки......
- Артистична краса “Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не......
- Белетристика Белетристика (фр. belles-lettres – красне письменство) – в широкому значенні – твори художньої літератури взагалі, у вужчому – художня проза. Дуже часто Б. називають прозу, для якої характерні гостросюжетність, інтрига,......
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний......
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних......
- Літописи як історико-літературні твори Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” (в лето), якими починався опис подій певного року. Літописи –......
- Примітки Примітки – короткі доповнення, пояснення й уточнення до основного тексту твору. Належать авторові (авторські П.) або редакторові, упорядникові, перекладачеві (видавничі П.). Видавничі П. входять у довідковий апарат видання; найчастіше видавничі......
- Текстологія Текстологія (лат. textum і грецьк. logos – слово, вчення) – галузь історико-філологічного знання, наука, що вивчає і встановлює історію тексту творів писемності і документів. Термін “Т.” вперше запровадив Б. Томашевський.......
- Енцикліка Енцикліка (лат. encyclicus – круговий, загальний) – спочатку – окружне послання єпископа, згодом – письмове звернення папи римського до всіх католиків та віруючих якоїсь однієї країни з релігійними, морально-етичними чи......
- Бібліографія Бібліографія (грецьк. biblion – книга і grаpho – пишу) – галузь науково-практичної діяльності, яка полягає в підготовці і поширенні науково-систематизованої інформації про книги та інші видання з метою впливу на......
- Очі тримати донизу, а душу – вгору Матеріал уроку. “Повчання дітям” від князя Володимира Мономаха. Віктор Близнець “Ярослав Мудрий”. Мета. Ознайомити учнів зі змістом уривка “Повчання дітям”, дати короткі відомості про автора Володимира Мономаха. Опрацювати оповідання Віктора......
- Хронограф Хронограф (грецьк. chrоnos – час і grаpho – пишу) – жанр історичного повістування в давній літературі, зведений огляд історії. Раніші X. викладали історію країн Сходу, держави Олександра Македонського, Риму, Візантії,......
- Детермінізм Детермінізм (лат. determinare – обмежити, визначити) – вчення про всезагальну причинну зумовленість, закономірний зв’язок усіх явищ у природі, суспільстві і мисленні. Наукове розуміння Д. застерігає літературознавця від прямолінійного трактування співвідношення......
- Автологія Автологія (грецьк. autds – сам і logos – слово) – вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів. Класичним прикладом автології можна вважати вірш Т. Шевченка......
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів......
- Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького......
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування......
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів......
- Апофеоз Апофеоз (грецък. apotheosis.- обожнення} – власне урочисте прилучення до божественної громади. В античні часи до її складу обиралися засновники колоній, герої Пелопонеської війни, соратники Олександра Македонського та й він сам,......
- Записна книжка письменника, або Записник Записна книжка письменника, або Записник – одне з рукописних джерел, за яким (поряд з іншими джерелами – щоденниками, листами тощо) вивчають погляди письменника, виникнення творчих задумів, їх розгортання і втілення,......
- ПРАВА, ЯВА, НАВА “Права бо є невідомо уложена Дажбом, А по ній, як пряжа, тече Ява, І та соутворює життя наше. І та, коли одійде, Смерть є. Ява текуща, а творена в Праві.......
- Літописи крайові Літописи крайові – жанрові різновиди літописання, історичні літературні пам’ятки, в яких ширше відтворені різноманітні події конкретної місцевості в їх органічній єдності із загальноукраїнськими, а через них – із міжнародними. Л.......
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами......
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним......
- Антропоморфізм Антропоморфізм (грецьк. antropos – людина та morphe – форма) – різновид персоніфікації, коли-предмет художнього зображення вподібнюеться людині: В соняшника були руки і ноги, Було тіло шорстке і зелене. Він бігав......
- Образ автора у “Щоденнику” О. Довженка Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят.......
Маргіналії