|  | 

ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ

4.6.1. Загальні відомості про пісні літературного походження. 4.6.2.Історичний розвиток пісень літературного походження. (Пісні Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Петренка, Є. Гребінки). 4.6.3.Пісні літературного походження ХІХ ст. (пісні Т. Шевченка, Я. Щоголева, C. Руданського, А. Свидницького, Ю. Федьковича, М. Старицького, М. Кропивницького та ін.). 4.6.4.Пісні літературного походження ХХ ст. (пісні П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишка, М. Нагнибіди, Д. Луценко, М. Сингаївського, М. Юрійчука, В. Івасюка та ін.).

4.6.5.Взаємозв’язок пісень народних та пісень літературного походження. Народність змісту і форми літературних пісень. 4.6.6.Романси, їх художньо-тематичні особливості. 4.6.1.

Загальні відомості про пісні літературного походження Пісні літературного походження – це твори, що увійшли в народну словесність із професійної літератури. Явище впливу літератури на фольклор почало фіксуватися орієнтовно в сімнадцятому столітті, коли в літературі виокремлюється світська тематика. Найчастіше така взаємодія і взаємовплив стосувалися пісень, створених певними авторами, популярними серед народу настільки, що їхнє авторство поступово втрачалося. Пісні літературного походження мають певні відмінності від народних. Серед таких відмінних рис дослідники відзначають рівень індивідуалізації: ліричний герой має власне, філософське бачення світу, його “почуття виходять за рамки народної психології, драматизуються, поетизуються” (З. і М. Лановик), що підтверджуються нетрадиційними для фольклору порівняннями, епітетами, метафорами, наявністю елементів пейзажу, оригінальної ритмомелодики тощо.

До найдавніших пісень літературного походження фольклористи відносять пісні “Ой біда, біда мені, чайці”, “Перепеличенька я невеличенька”, “Засвіт встали козаченьки”, “В кінці греблі шумлять верби”, “Чого вода каламутна”, пісню C. Климовського “Їхав козак за Дунай” та ін. Як правило, це пісні ліричні, про кохання. Пісня “Грицю, Грицю, до роботи” – жартівливого характеру. Народними піснями стали і твори поетів: “Всякому городу нрав і права” Г. Сковороди, “Ой доля людськая” І. Котляревського, “За Немань іду” C. Писаревського, “Ой казала мені мати” Г. Гулака-Артемовського та ін.

Особливої популярності набули пісні М. Петренка “Взяв я бандуру”, В. Забіли “Взяв би я бандуру”, цикл пісень Т. Шевченка: “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Зоре моя вечірняя”, “Садок вишневий коло хати”, “Нащо мені чорні брови”, “Така її доля”. Опрацьовуючи зокрема пісню Т. Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий”, звернімо увагу на змалювання нічного пейзажу, т. зв. олюднення явищ природи, коли Дніпро, мов поранений звір, викликає страх, а “сердитий вітер” – тривогу, а вся картина породжує в читача відчуття невідворотної біди, що може статися вночі в таку негоду. Читаючи поезію “Садок вишневий коло хати”, звернімо увагу на зорові картини, що влучно доповнюються слуховим враженням “Хрущі над вишнями гудуть”.

Поети другої половини ХІХст. подарували такі пісні, як “Повій, вітре, на Вкраїну” C. Руданського, “Журба” Л. Глібова, “Ніч яка місячна, зоряна, ясная” М. Страрицького, “На вулиці скрипка грає” М. Кропивницького, “Чорнії очі, карії очі” К. Думитрашка, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” І. Франка, “Стояла я і слухала весну” Лесі Українки. Початок ХХ ст. приніс зміни в змістове наповнення пісень, національними гімнами стали поезії О. Кониського “Ой у лузі червона калина”, “Боже, великий, єдиний”, І. Франка “Вічний революціонер”, патріотичні, філософські, любовні мотиви пронизують пісні Б. Лепкого “Чуєш, брате мій”, Р. Купчинського “За рідний край”, “Дівчино – рибчино”, М. Гайворонського “Їхав стрілець на війноньку”. Покоління середини і другої половини ХХст виросло на піснях О. Олеся “Сміються, плачуть солов’ї”, “Рідна мати моя”, “Моя стежина”, “Вчителько моя” А. Малишка, “На білу гречку впали роси” М. Рильського, “Виростеш ти, сину” В. Симоненка, “Марічка” М. Ткача, “Чорнобривці” М. Сингаївського, “Два кольори” Д. Павличка, “Червона рута” В. Івасюка” та ін.

Питання, присвячене романсу, тобто музично-поетичного твору що виконується сольно в супроводі музичного інструмента, доцільно опрацювати за книгою М. і З. Лановик (“Українська усна народна словесність” К., 2001). Зверніть увагу на такі питання: які характерні риси, теми і мотиви романсу, його відмінність від пісні літературного походження, в чому виявляється вплив мелосу інших народів на розвиток цього жанру. Тестові запитання 1. Які пісні називають літературними?

А) це музично-поетичний твір, який виконується сольно у супроводі музичного інструмента; Б) це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини; В) це твори, що увійшли в народну словесність з професійної літератури. 2. Твори якого поета вперше стали народними? А) Т. Шевченка; Б) Г. Сковороди; В) І. Котляревського.

3. Який історичний період був плідним для розвитку фольклору – літератури; А) Просвітництва; Б) Реалізму; В) Романтизму. 4. За поданим уривком визначте автора слів пісні: “По діброві вітер віє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу.” А) І. Франко; Б) Т. Шевченко; В) І. Котляревський. 5. В якому літературному творі зустрічається пісня “Всякому городу нрав і права?” Хто автор? А) “Наталка-Полтавка” Котляревського; Б) “Енеїда” Котляревського; В) “Лідер” Смілянського.

6.За поданим визначення вкажіть про яке поняття йде мова: “це твори, що увійшли в народну словесність з професійної літератури”. А) весільні пісні; Б) веснянки; В) пісні літературного походження. 7.Які пісні складають окрему жанрову групу літературних пісень?

А) романс; Б) веснянки; В) ліричні пісні. 8.Що таке “канти”? А)пісні релігійного характеру; Б) обрядові пісні; В) хорові побутові пісні. 9.Хто є автором перших публікацій українських пісень? А) М. Чулкова, В. Трутовський, І. Прача; Б) О. Потебня; В) М. Максимович.

10.За поданим уривком визначте автора слів пісні: “Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце А сльози не ллються!” А) Т. Шевченко; Б) І. Котляревський; В) Г. Сковорода. Творчі і пошукові завдання 1. Укладіть список пісень, записаних на слова українських письменників. 2. Вивчіть напам’ять одну пісню літературного походження (на вибір): “Ніч яка, Господи…” М. Старицького, “Тихесенько вечір на землю спадає” В. Самійленка, “Чари ночі” Олександра Олеся. Чому ваш вибір стосувався саме цієї пісні?

3. З’ясуйте ідейно-художній зміст пісень “Повій, вітре, на Вкраїну” C. Руданського, “Дивлюсь я на небо” М. Петренка, “Любіть Україну” В. Сосюри, “Стежина”, “Пісня про рушник” А. Малишка, “Червона рута”, “Водограй” (муз. і слова В. Івасюка). 4. Напишіть наукову роботу з теми “Мовно-літературний аналіз пісні літературного походження” (на вибір): “Садок вишневий коло хати” Т. Шевченка. “Вчителько моя” А. Малишка. “Чорнобривці” М. Сингаївського. 5*. У відеозалі пропонуємо переглянути запис музичного вечора “Український романс”, проведений студентами і викладачами філологічного факультету ГДПУ.

Охарактеруйте головні риси романсу, його спільні і відмінні риси з іншими жанрами пісенної творчості. 6. Порівняйте текст записаної пісні із літературним варіантом. Чим зумовлені зміни в тексті? – Ой чом ти не прийшов, як місяць зійшов, Як я тебе ждала? Чи коник пристав, чи стежки не знав, Чи мать не пускали? – Коник не пристав і стежку я знав, Ще й мати пускала, А менша сестра, бодай не зросла, Сідельце сховала, А старша сестра сідельце знайшла, Коня осідлала: “Їжжай, братику, до дівчиноньки, Котра тебе ждала.” (Записано у 2000 році від М. С. Грицая у с. Калінінське Липоводолинського району Сумської області студенткою ГДПУ Т. П. Білоусовою) Література до теми: 1.Пісні літературного походження // Упоряд.

В. Г. Бойко (тексти), А. Ф. Омельченко (мел.). – К., 1979. 2.Драч І. Слово про Лесю // Драч І. Ф. Духовний меч: Літ. – крит. ст. та есе. – К., 1983. 3.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість:Підручник. – К.:Знання-Прес, 2001. – 591 c. 4.Сиваченко М. Є. Над текстами українських письменників. – К., 1985. 5.Смілянська В. Л. “Святим огненним словом…”: Тарас Шевченко. Поетика. – К., 1990.

6.Українські класичні романси / Упорядн., вступ. ст. Т. П. Булат. – К., 1983. – 335 c.


Твір на тему: ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ




ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email