|  | 

Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІII варіант)

“Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і в природі.

Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у суспільстві, що спотворюють і нівечать прекрасні якості людини, нищать благородні почуття. Одним з головних персонажів твору є Мавка – уособлення високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби і волелюбності. У ній гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса.

Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке сприйняття дійсності, добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові свідчать про неабиякий естетичний смак, потяг до прекрасного. Найголовніша риса характеру Мавки – волелюбність.

Воля для неї була така ж неодмінна умова життя, як прекрасний навколишній світ природи: Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? Се так колись і вітер пропаде? Лісова царівна покохала Лукаша. її почуття вірне, глибоке й сильне – це кохання вільної з вільним. Вона навіть не може уявити собі, що якась стороння сила могла б втрутитися в їх почуття. Проте, покохавши юнака, героїня зіткнулася з поняттями, не властивими світу природи.

Тільки переступивши поріг Лукашевої хати” Мавка з вільної стала наймичкою. Лісова красуня любить музику, тонко відчуває красу мистецтва: …я в серці маю те, що не вмирає. Яка в неї ніжна, багата душа, яка поетична і прекрасна мова Багаті метафори надають образності, а пестливі слова – ніжності мові Мавки. Мова в дівчини мелодійна, лаконічна. Мавка вірно й щиро кохає Лукаша, вона ладна віддати навіть життя за свого коханого, але не знає, як врятувати його від буденщини.

Лісова красуня не може погодитися з обмеженістю того життя, яке глушить в юнакові прекрасні пориви його людської душі. В и серці горить іскра кохання, яке і робить її безсмертною. Адже почуття Мавки не вмирає. Героїня відчуває, що заради цього кохання вона повинна жити, ним вона може врятувати дорогу їй людину. В образі Мавки Леся Українка втілила мрію про людину, в якій гармонійно поєднувалась би чарівна врода з багатством і ніжністю великої душі.

Здається, всю силу почуття, весь свій поетичний дар віддала поетеса лісовій міфологічній істоті – Мавці. І сталося чудо: Мавка ожила, одухотворилась. Вона стала уособленням людяності та волелюбності. “Лісова пісня” утверджує боротьбу за волю як неодмінну умову людського щастя, втілює мрію про нову людину – мужню, добру, безкорисну, готову йти на самопожертву в ім’я свободи і щастя народу.

Драма навчає любити природу, бо саме вона є джерелом творчості і натхнення.




Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІII варіант)
Обратная связь: Email