Характеристика образу руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім”
Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це – Батьківщина. Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина – Україна.
Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми “Слово о полку Ігоревім”, знайомимось зі звитягою попередніх поколінь, вчимось у них любити рідну землю.
“Руська земля…” Двадцять разів вжито це поняття автором “Слова о полку Ігоревім” для того, щоб схарактеризувати безкраї простори і окремі місцевості, багату природу і руські міста. А ще – це завзяті працьовиті люди, воїни і хлібороби. Адже саме ці люди населяли Руську землю, створюючи її могутність. Але саме вони і зазнавали безліч страждань від свавілля феодалів, які чинили над ними суди, руйнували їхні оселі, сварячись один із одним.
Тому Руська земля зазнала горя, вона страждала разом з простим народом: …в княжих крамолах віки вкоротилися людям. Тоді по Руській землі рідко ратаї гейкали, Та часто ворони каркали, Трупи собі рілячи, А галки свою річ говорили: Хотять полетіти за наживою. Ось що зробила братовбивча феодальна ворожнеча з колись багатою і сильною країною.
Автор слова згадує історію Руської землі за півтори сотні років, із болем розповідає про переможні походи проти ворогів, “спом’янувши давнішню годину і давніх князів”. Сучасники автора теж мають добрі наміри, вони вийшли в похід захистити кордони рідної землі. Для цього “русичі великії поля черленими щитами перегородили”. І похід Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославича окрилений визвольними ідеями. Ігор “повів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую”. Скільки крові пролито людством у боротьбі за незалежність! Не завжди ця боротьба завершувалася перемогою і у русичів: …тут кривавого вина недостало; Тут пир докончали хоробрі русичі: Сватів напоїли І самі полягли За землю Руськую.
Без минулого не буває майбутнього. Звертався і автор “Слова о полку Ігоревім” до історії Руської землі. Перед нами постають яскраві. картини природи.
Великі і малі ріки перетинають міста і селища, течуть по неосяжних руських просторах. Автор поеми веде мову про Волгу, Дунай, Дінець, Дніпро, Сулу… І хоча описи руських просторів у творі дуже лаконічні, проте вони масштабні: Довго ніч меркне. Зоря-світ запалила. Мла поля покрила. Природа Руської землі!
Вона ніби жива і діюча. Недаремно до сил природи звертається Ярославна. Бо вони теж частина Руської землі, пов’язана з долею і вчинками героїв. Так, Дніпро “леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового”; Дінець допомагав Ігореві під час втечі з полону, гойдав князя на хвилях, одягав теплою млою під тінню дерев, стеріг його від ворога. У душі кожного захисника Руської землі міститься стільки любові і ніжності, скільки і у безіменного автора “Слова о полку Ігоревім”, мож-л и ного учасника походів.
А скільки туги і вболівання за долю Батьківщини звучить у словах: “О Руська земле, уже за горами єси!” Перечитуючи безсмертні рядки поеми, знову і знову переконуєшся втому, що в усі часи рідна земля була і є для людини найдорожчим, найціннішим скарбом і джерелом натхнення.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)Твір на тему: Характеристика образу руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім”
Характеристика образу руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім”