|  | 

Характеристика образу Степана в поемі “Бояриня” Лесі Українки

Вихованець Києво-Могилянської академії Степан – український інтелігент другої половини XVII ст., що втратив свою національну культуру і перейняв чужу. ” Син колишнього козака, а згодом московського боярина, Степан потрапляє в козацьку слободу з російськими боярами, гостює в родині представника козацької старшини Олекси Перебійного. Зустрівшись із його дочкою, закохується в неї. Оксана відповідає йому взаємністю, і вони, побравшися, вирушають до Москви, аби “звити там своє кубельце”, завести свої порядки та звичаї.

Але все вийшло не так, як бажалося. У Москві Степан стає зовсім іншою людиною. Як московський боярин, він змушений забути про людську гідність, плазує перед царем. Від своєї дружини Степан вимагає, щоб вона також підкорилася московським звичаям: одягла ненависний їй одяг, почастувала його гостей бояр, додержуючи “поцілуйного обряду”. Якось у їхньому домі з’явився гість з України і привіз листа – супліку до царя та іншого листа – Оксані.

Степан, злякавшись, радить їй спалити свого листа, аби уникнути можливих неприємностей. Оксана, знесилена тугою за Батьківщиною, пропонує чоловікові повернутися в Україну, а Степан побоюється, що цар скрізь “достане свого боярина”. Оксана зрозуміла, що її чоловік усього боїться, але почуття обов’язку не дозволяє їй навіть дорікати йому, тим більше взяти з його рук “повернуту присягу”.

Степан – слабовольна боязлива людина. Він сприймає придушення визвольної боротьби українського народу не так трагічно, як його дружина, можливо, навіть дещо задоволений з того, що “тепера на Вкраїні утихомирилося”, спокійно говорить про зустріч з жінчиною ріднею, Оксана ж не може собі пробачити, що і вона, і її чоловік під час кровопролиття в Україні сиділи “у запічку московськім, поки лилася кров”. Коли тяжко хвора Оксана каже чоловікові, що його руки хоч і не в крові, зате в іржі, звинувачує його в покорі і бездіяльності. Степан не розуміє своєї дружини, не може збагнути, чому вона відмовляється від поїздки в Україну. Він любить Оксану, хоче врятувати від неминучої смерті, але вже надто пізно.

Умираюча дружина попри все покладає надію на Степана і заповідає йому допомагати чим тільки зможе скривдженим співвітчизникам: Борцем не вдався ти, та після бою Подоланим подати пільгу зможеш, Як ти не раз давав…




Характеристика образу Степана в поемі “Бояриня” Лесі Українки