|  | 

Бурлескно-реалістичні твори у творчості Г. Квітки-Основ’яненко

У творчому доробку Г. Ф. Квітки-О. снов’яненка є вісім бур-лескно-реалістичних творів, написаних українською мовою. Це оповідання: “Салдацький патрет” (1833), “Мертвецький Великдень” (1834), “От тобі і скарб” (1837), повість “Конотопська відьма” (1837) і невеличкі оповідання “Пархімове снідання” (1841), “На пущання, як зав’язано” (1841), “Купований розум” (1842) і “Підбрехач” (І843). Бурлескно-реалістичні твори Г. Квітки-Основ’яненка за змістом і формою наближаються до фольклорних зразків прози та до бурлескної поезії першої половини XIX століття.

Найпопулярнішим у народі було оповідання “Салдацький патрет”, вперше надруковане 1833 року в альманасі “Утренняя звезда” у Харкові. Ідейний задум цього оповідання Квітка виклав в листі до редактора журналу “Современник” Плетньова у 1839 році: “Я написав “Марусю”, і коли переконували мене друкувати, то я, боячись цехових скалозубів, написав для них “Салдацький патрет”, щоб захистити себе від їх глузувань і щоб вони зрозуміли, що шевцеві не можна тямити кравецької справи”. Тобто “Салдацький патрет” за своїм задумом є захистом на закидання про нездатність писати українською мовою глибокі серйозні твори. Найкращим гумористично-сатйричЯим твором Квітки-Осно-в’яненка є повість “Конотопська відьма”.

Цей твір виділяється fie тільки обсягом, але й гостротою і соціальним змістом сатири, особливістю композиції та майстерністю творення образів, Автор, майстерно переплітаючи реалістичні картини з фантастикою, сатирично зображує життя й побут козацької старшини кінця XVIII століття. В одному з листів до П. Плетньова Квітка повідомляє про купання відьом. На думку дослідника В. Гнатюка, такі розправи над людьми були зумовлені посухою та голодом. У відчаї люди влаштовували топлення відьом. Якщо жінку підозрювали у відьомстві, то кидали й у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму.

За старовинними переконаннями вода не приймає до себе нечистого, бо освячена Божим хрещенням. Повість – не тільки сатира на козацько-старшинницький устрій, а й твір, тісно пов’язаний з фольклором. Талановитий письменник-гуморист Г. Квітка-Основ’яненко” створив ряд високохудожніх сатирико-гумористичних повістей, висміявши в них окремі суепільні вади та негативні людські риси і цим саме зробив значний крок на шляху до критичного реалізму.

Гумористично-сатиристичні твори Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, не зважаючи на фантастичні сюжети, були побудовані на мотивах соціальної нерівності, критики побуту панів, сваволі судочинства, були близькими до народного життя і мали мудрого оповідача з народу. У цьому й полягав їх великий успіх у читача. Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості української мови як мови літературної.

Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдивопоказав життя народу, довівши своїм” творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість “Конотопська відьма” проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. І. Франко наголошував, що в “Конотопській відьмі” Квітка дав незрівнянний майстерний малюнок старих козацьких порядків майже з половини XVIII віку в новочаснім сатиричнім освітленні”. Квітка-Основ’яненко Дуже багато зробив для наближення літератури до широких народних мас.

Орієнтуючись на живомовну народну практику, спираючись на усну народну творчість і здобут; ки попередників, письменник виробив власний живописний, реалістичний у своїй основі стиль, а вплив його прози і драматургії позначився на творчості Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Ганни Барвінок, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ю. Федьковича, А. Тесленка та ін.




Бурлескно-реалістичні твори у творчості Г. Квітки-Основ’яненко
Обратная связь: Email