|  | 

Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку в молодому віці

“Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку в молодому віці”

Суїцидальна спроба

Якщо в минулому людини була спроба самогубства, то це є ознакою того, що завершений суїцид може статись у майбутньому.

Деякі суїцидальні спроби не сприймаються оточуючими як серйозні, дуже часто люди реагують на них роздратованими зауваженнями на зразок: “Вона просто хотіла привернути до себе увагу”. Проте статистика свідчить, що 12% осіб, які здійснили суїцидальну спробу, обов’язково через рік-другий зроблять повторну спробу і досягнуть бажаного. Чотири із п’яти суїцидантів, котрі покінчили з собою, робили такі спроби в минулому хоча б один раз.

Після першої “невдачі” багато хто робить висновок: “Я зроблю це наступного разу”, і в ситуації психічного стресу чи душевного хаосу згадує про своє рішення.

Суїцидальна загроза

“Популярний” міф про те, що “ті, хто говорять про самогубство, ніколи цього не зроблять”, як уже доведено, є небезпечним і хибним. Навпаки, багато людей, які покінчили з собою, напередодні говорять про це, повідомляючи про свої наміри. Спочатку загроза може бути підсвідомим проханням про допомогу, захист і втручання.

Пізніше, коли не знаходиться нікого, хто міг би допомогти, людина може призначити час і визначити спосіб самогубства.

Деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: “Я не можу цього витримати. Я не хочу більше жити. Я хочу покінчити з собою”. Часто вислови можуть бути замаскованими: “Ви не повинні за мене турбуватись.

Я не хочу створювати вам проблеми”, “Я хочу заснути і ніколи більше не прокинутися”, “Скоро, дуже скоро цей біль буде позаду”, “Вони дуже пожалкують, коли я їх залишу”, “Мені б хотілося знати, де батько ховає рушницю”. Які б не були ці небезпечні вислови – у формі відкритих заяв чи вміло замаскованих натяків, у кожному випадку вони не повинні ігноруватися оточуючими.

Підготовка до самогубства залежить від особливостей людини і зовнішніх обставин. Іноді показники суїцидів можуть бути невербальними. Дуже часто вони зводяться до того, що називається “приведенням до ладу своїх справ”. Для одного це може означати оформлення заповіту, для іншого – написання довгих листів, розв’язання суперечок і конфліктів з рідними і близькими.

Підліток може сентиментально дарувати цінні особисті речі. Остаточні приготування можуть бути зроблені дуже швидко і потім миттєво наступить суїцид.

Ситуаційні фактори

У кризових обставинах люди особливо схильні до самогубства, вони втрачають всі перспективи і орієнтири. Прогнози на майбутнє здаються безнадійними.

Такі серйозні стресові ситуації, як хвороба, економічні негаразди, смерть близьких або сімейні проблеми часто перевищують можливості захисних механізмів людини. В результаті кризи з’являються відчай і безпорадність. Ситуаційні фактори досить часто призводять до суїцидальної реакції.

Аналіз ситуаційних факторів, що сприяють суїциду, показує, що:

– ризик суїциду високий у людей з прогресуючими захворюваннями. Фактор прогресуючого захворювання є більш значущим для суїцидального ризику, ніж втрата працездатності;

– економічні негаразди, з якими зустрічається людина, стосуються більш широкої сфери, ніж просто матеріальне забезпечення. Безумовно, вони породжують проблеми, пов’язані з харчуванням, одягом, житлом. Але при цьому ставиться під сумнів компетентність і спроможність особи, яка потрапила у фінансову скруту. Вона почуває себе невдахою з невизначеним майбутнім і розглядає самогубство як оптимальне вирішення ситуаційної дилеми;

– після смерті дорогої людини з’являється почуття, що життя вже ніколи не стане таким, як було раніше. Руйнується звичайний стереотип сімейного життя. Можливому суїциду, як правило, у часі передує глибоке горе. Протягом багатьох місяців після поховання

Спостерігається заперечення реальності, соматичні дисфункції, панічні розлади, апатія, вороже ставлення до друзів і родичів, поглиблюється відчуття провини, ідеалізується втрата. В цих умовах суїцид може здатися звільненням від психічного болю або можливістю зустрічі з тим, хто був дорогий і пішов назавжди. Самогубство можна розглядати і як самопокарання за помилки, допущені стосовно людини, яка померла;

– за багатьох обставин розлучення і сімейні конфлікти можуть сприйматися як події важчі, аніж смерть. Особливо ускладнюється ситуація, коли в неї втягнуті діти і виникають проблеми з їх опікою чи вихованням. Тяжка сімейна атмосфера глибоко Травмує Як батьків, так і дітей. Дослідження показують, що багато людей, які покінчили з собою, виховувались у неповній сім’ї;

– важливе значення мають сімейні фактори.

Щоб зрозуміти людей, схильних до суїциду, потрібно добре знати їх сімейне життя, оскільки воно відображає емоційні порушення у членів сім’ї. Від особливостей сімейного оточення залежить вияв потенціалу самознищення. Було встановлено, що батьки багатьох підлітків, які вдалися до суїциду, раніше були пригнічені і також думали про самогубство.

В окремих випадках членів сім’ї може охоплювати гнів і обурення. Щоб звільнитися від негативних емоцій, вони інколи підсвідомо обирають одного з близьких об’єктом колективної агресії. На жаль, той, хто став такою “жертвою”, часто не знає, як подолати недоброзичливість, захистити себе і правильно вийти з цієї ситуації.

У цьому разі самогубство є просто виявом тих антисоціальних імпульсів, які були притаманні іншим членам сім’ї.

У випадку таких кризових ситуацій, як смерть близьких, розлучення або втрата роботи, сімейна атмосфера стає тривожною. Як правило, хтось повинен відповідати за невдачі. Частіше обирається найвразливіший член сім’ї, найменш агресивний і неспроможний відстояти свою думку або заперечити. Йому неодноразово повідомляють, що саме він являється “поганим” і “відповідальним за Всі Ці негаразди”.

Його навіть можуть звинуватити в смерті близької людини, хоч для цього і немає об’єктивних причин. Бувають ситуації, коли люди ідуть із життя, щиро сподіваючись, що лише так вони можуть захистити тих, кого найбільше люблять. Більше того, суїцидогенна сім’я буває впевнена, що таким чином, як самогубство, можна вирішити проблеми інших.

Емоційні порушення

Емоційні переживання є важливими ознаками потенційного суїциду. Будь-який міжособистий конфлікт – завжди серйозне попередження.

Більшість потенційних самогубців страждають від депресії, яка часто починається поступово з тривоги й апатії. Люди можуть не усвідомлювати її початку. Вони тільки помічають, що останнім часом стали пригніченими, засмученими.

Майбутнє бачиться тьмяним і здається, що нічого не можна змінити. Часто вони звертаються до думки, що мають онкологічне, психічне чи якесь інше невиліковне захворювання. Перед суїцидом люди починають багато думати про смерть. їм стає важко виконувати свої обов’язки, прийняти найпростіше рішення.

Вони скаржаться на нездужання, втомлюваність, їм не вистачає життєвої енергії.

Фактори ризику

Можна визначити такі фактори ризику для тих, у кого спостерігається схильність до суїциду:

– попередні спроби самогубства;

– суїцидальні загрози, прямі та замасковані;

– суїциди в сім’ї чи спроби суїцидів;

– алкоголізм;

– хронічне вживання наркотиків і токсичних препаратів;

– афективні розлади, особливо важкі депресії;

– хронічні або смертельні захворювання, наприклад СНІД;

– тяжкі втрати, наприклад, смерть близької людини, особливо протягом першого року після втрати;

– сімейні проблеми, наприклад, розлучення;

– фінансові проблеми, наприклад, втрата роботи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Твір на тему: Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку в молодому віці




Фактори, які впливають на суїцидальну поведінку в молодому віці
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email