|  | 

Образ України у творчості Павла Тичини (І варіант)

Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду України, її мови. Тому його мрії – про оновлення, очищення рідної землі: Наша знов оновиться країна, Наш народ продовжиться в роду. Ніжками потупцяє дитина По дорожці, по траві в саду… Особлива піднесеність звучить у рядках, де поет звертається до народу, який вигнав загарбників-фашистів з рідної землі, до народу-визволителя: 0 великий народ і глибокий, Український народ-богатир!

Поет підкреслює взаємозв’язок країни і народу-трудівника. З натхненням говорить поет і про рідну українську мову: А Вкраїни ж мова – Мов те сонце дзвінкотюче, Мов те золото котюче, Вся і давність, і обнова – Українська мова Читаючи вірші Павла Тичини, захоплюєшся красою України, її солов’їною мовою, щирістю і величністю людей. Ці вірші вчать нас любити рідну землю, бути вірними їй.

А вона ніколи не зрадить..




Образ України у творчості Павла Тичини (І варіант)
Обратная связь: Email