Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні травневі ночі?
“Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі,
Кохана спить…”
Ви ж чули ж бо: так липа шелестить.
Ви знаєте, як сплять старі гаї? –
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
“Я твій”, – десь чують дідугани.
А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!
Коментар
Інтимно-пейзажна мініатюра “Ви знаєте, як липа шелестить…” устами ліричного героя проголошує гімн коханню, радості буття, що віддільне від природи. Безпосереднє звернення до читача, незакінші речення-умовчання роблять поезію щирою, задушевною, пробуджують найкращі, найромантичніші почуття.