|  | 

ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ

ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ

У середньовічних біографіях трубадурів, що дивом збереглися до наших днів, про Джауфре Рюделя розповідають обмаль. Зокрема відомо, як він пішов із життя: “Джауфре Рюдель покохав графиню Триполітанську, жодного разу її не бачивши, за її великі чесноти і благородство… Князь склав про неї багато чудових віршів із гарними мелодіями та простими словами. Бажаючи побачити графиню, він вирушив у хрестовий похід і поплив морем.

На кораблі його вразила тяжка хвороба, і гі, хто були поруч, вважали, що він помер, але Рюделя не поховали, а таки привезли в Тріполі. Повідомили про це графиню, і вона прийшла до його ложа і взяла у свої обійми. Джауфре ж відчув, що це графиня, і прийшов до тями.

Він подякував Богу за те, що побачив кохану, і помер на її руках. Графиня наказала з почестями поховати його в будинку тріпольського ордену тамплієрів, а сама в той же день постриглась у черниці від скорботи й туги за ним через його смерть”.

Саме Джауфре Рюдель був одним із найвідоміших оспівувачів шляхетної дами, ставлення до жінок, яке згодом дістало назву культу Чарівної Дами. Опоетизував він і кохання до неї: ідеальне, чисте, благородне, яке отримало назву “кохання віддалік”.

КАНЦОНА

Мені під час травневих днів

Приємний щебіт віддалік,

Зринає в пам’яті без слів

Моє кохання віддалік.

Навік я неспокійний став,

І не ростуть квітки між трав,

Як зимно у душі мені.

Я щастя у житті зустрів

В моїм коханні віддалік.

Немає в світі кращих днів

Ні поблизу, ні віддалік!

Коли б я лиш надію мав,

У царство б маврів я помчав,

Обдертий весь, в самотині.

Немає в світі кращих снів

Примчать до неї віддалік,

І чуть слова її, мов спів,

1 розмовлять не віддалік,

А віч-на-віч, щоб не шукав

Я більш її, щоб не страждав,

Щоб другом був її всі дні.

Щоб я від горя не смутнів,

Кохання тішить віддалік.

Далеко до її країв.

Даремно мріять віддалік!

Хоч цілий вік я мандрував,

Але я там ще не бував.

Безжальні думи навісні!

Господь не раз людей жалів.

Святе кохання віддалік!

Та поки що я весь змарнів, –

Про неї мрію віддалік.

О, до прочан би я пристав

І посох би з собою взяв,

Щоб бачить очі неземні!

Коли б Господь мене привів

Скоріш до неї віддалік,

Щоб я признатись їй посмів

І більш не мучивсь віддалік,

Щоб кожен куш і кожен став

Ще кращим біля неї став,

Щоб стали обрії ясні!

На мене жаль, на мене гнів,

Що я кохаю віддалік.

Я чистим принести зумів

Своє кохання віддалік.

Сумним я від кохання став.

Невже святий мене скарав,

Щоб мучивсь я в страшній борні?

Сумним я від кохання став.

Ганьба тому, хто покарав,

Щоб мучивсь я в страшній борні!

1. Кого в Середні віки називали трубадурами? 2. Що таке канцона? Чи будь-яку пісню можна назвати канцоною? 3. Рицарській поезії притаманний культ Чарівної Дами. За канцоною Рюделя сформулюйте його основні положення.

4. Порівняйте канцону Рюделя з газелями Гафіза (“Серце – скинія святині…” та ін.). Що об’єднує ці твори, чим вони різняться? Чи можна стверджувати, що в християнина й мусульманина різні погляди на кохання і ставлення до жінок?


Твір на тему: ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ




ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЬ
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email