|  | 

ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття

ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття

ЛІНА КОСТЕНКО

(нар. 1930)

Поетеса. Належить до покоління шістдесятників.

Роман у віршах “Маруся Чурай” (1979)

Ключові слова:

– ліро-епос;

– історичний роман у віршах;

– дев’ять розділів;

– нещасливе кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.;

– роль митця в історії, у долі народу;

– незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом);

– глибока віра в духовну силу і могутність українського народу (особистості з багатим духовним світом).

Понятійний апарат

Роман у віршах – різновид змішаного жанру, якому властива багатопроблемність, поєднання епічного й ліричного начала; дія у творі цього жанру, як правило, концентрується навколо долі одного чи кількох головних героїв.

Цитатник

Про Л. Костенко та її твори:

– Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало – один-два на століття. Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до “голосів віків”.

(Г. Клочек)

– Ліна Костенко – це позиція. Національна. Горда. З глибинним почуттям людської гідності…

Поетеса в повсякчасному внутрішньому діалозі з історією, сьогоднішнім днем і днем майбутнім. Ліна Костенко нагадує нею ж витворений образ “пілігрима віків”, який подорожує дорогами історії, прямуючи до свого Слова. А це чи не єдиний спосіб переживання свободи. І її набуття.

(М. Жулинський)

– “Маруся Чурай” – це народне життя в строкатому його повнокров’ї. Побут, звичаї і вірування, військове спорядження, флора і фауна – усе явлене, усе рухається, переливається, дихає. Потужністю духовного космосу віє від сторінок цієї книш.

(В. Базилевський)

– “Маруся Чурай” нагадує класичний архітектурний ансамбль, що втілює великий план, велику ідею. Поетичний матеріал розгортається “сам із себе” за законом внутрішньої необхідності й зовнішньої доцільності.

(І. Дзюба)

Із роману у віршах “Маруся Чурай”:

– Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна (Чураїха про дочку Марусю на суді).

– Грицько ж, він міряв не тією міркою,

В житті шукав дорогу не пряму.

Він народився під такою зіркою,

Що щось в душі двоїлося йому.

Від того кидавсь берега до того.

Любив достаток і любив пісні.

Це як, скажімо, вірувати в Бога

І продавати душу сатані (характеристика Гриця Бобренка).

– Під Берестечком бився ти сміливо.

Під Зборовом також і над Пилявою

Своє ім’я ти не покрив неславою (Маруся про Гриця Бобренка).

– Моя любов чолом сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі (цими словами Маруся пояснює першопричину їхньої з Грицем трагедії).

– Ця дівчина… Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що, як інший вибрати закон, –

Не з боку вбивства, а із боку зради?

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть незбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

Державу – злочин, а людину можна?! (Запорожець захищає Марусю на суді).

– Я, може, божевільним тут здаюся.

Ми з вами люди різного коша.

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава, –

Її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні (Іван Іскра про Марусю).

– То – козак.

Таке нещастя хоч кого знеможе.

Це ж можна тут рішитися ума.

Любив же він Марусю, не дай Боже!

Тепер сидить, лиця на нім нема (опис Івана Іскри на суді).

– Вона піснями виспівала душу.

Вона пісні ці залишає нам (Іван Іскра про Марусю).

– Як він уміє красно говорить!

Які у нього займища і луки!

Вся Україна полум’ям горить,

Він і на цьому теж нагріє руки (характеристика Вишняка).

Такі пухкі у Галі рученята,

Коса білява, куца і товста.

Як реп’яшки, зелені оченята

І пишно закопилені вуста.

Глуха до пісні, завжди щось спотворить.

Все вишиває прошви подушок.

Ще як мовчить, – нічого. Заговорить, –

Гостренькі зуби – чисто ховрашок.

Ото як вийде, як заграє брівками,

Очима стрельне і туди, й сюди,

У чобітках із мідними підківками,

Зелений верх, козлові переди.

І сниться хлопцям – придане горою,

Комори, скрині, лантухи, вози!

А понавколо свахи ходять роєм,

А зверху Галя котить гарбузи (опис Галі Вишняківни).

– Ще не старий. І славу мав, і силу.

(Про нього потім думу іскладуть.

Мине сім літ – і голову цю сиву

Виговському на списі подадуть) (про Мартина Пушкаря).

– Бенкетував, сідав на шию хлопу,

Пускав дівчат по світу без коси.

Стріляв козуль, возив пшоно в Європу

І на поташ випалював ліси (опис Яреми Вишневецького).

– Був молодий і гарний був на вроду.

І жив, і вмер, як личить козаку.

За те, що він боровся за свободу,

Його спалили в мідному бику! (Про Северина Наливайка).

Ліричний вірш “Страшні слова, коли вони мовчать…” (1980)

Ключові слова:

– лірика;

– ліричний вірш;

– філософська лірика;

– ямб;

– перехресне римування;

” значення слова в житті людини;

– сутність поетичного мистецтва.

Ліричний вірш “Українське альфреско” (1989)

Ключові слова:

– лірика;

– ліричний вірш;

– філософська лірика;

– ямб;

– перехресне римування;

– розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом.

Літературний диктант

1. До покоління яких письменників належить Л. Костенко?

2. У якому місті відбуваються основні події роману “Маруся Чурай”?

3. У якому столітті відбуваються події в романі “Маруся Чурай”?

4. Хто “глуха до пісні, завжди щось спотворить”?

5. Кого відвідав Іван Іскра, аби попередити про наступ ворожих військ?

6. Яку пісню співають дівчата в кінці роману?

7. Хто перед самою стратою Марусі приніс універсал від Б. Хмельницького про скасування вироку?

8. Хто з героїв наділений характеристикою “Вся Україна полум’ям горить, він і на цьому теж нагріє руки”?

9. Як називається розділ, коли Маруся перебуває у в’язниці й осмислює все своє життя?

10. Хто з героїв “любив достаток і любив пісні”?

11. Хто розповів Марусі про Якова Остряницю, Северина Наливайка і Ярему Вишневенького?

12. Кого Маруся зустріла по дорозі до Києва?

13. З якою метою Маруся ходила до Києва?

14. Кого охарактеризовано словами “Хто – за Богдана, хто – за короля. А він за тих, которії не проти”?

15. Кого “спалили в мідному бику”?

16. Хто все життя “воювала – за курку, за телицю, за межу”?

17. В якому герої втілено шляхетність духу, вірність у дружбі й коханні, вірність Батьківщині?

18. Кого було покарано “на горло” у Варшаві?

19. Хто каже про Марусю такі слова: “Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс.

Батьки у нас безстрашні й невпокорені, і матері посивіли од сліз”?

20. Із скількох розділів складається роман “Маруся Чурай”?

21. Хто “бенкетував, сідав на шию хлопу, пускав дівчат по світу без коси”?

22. До якого виду лірики належать вірші “Українське альфреско” і “Страшні слова, коли вони мовчать…”?

23. Що сидить під образами в поезії “Українське альфреско”?

24. Завершіть речення “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до…”


Твір на тему: ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття




ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email