|  | 

Омограф

Омограф (грецьк. homos – однаковий, grapho – пишу) – слова, що пишуться однаково, але вимовляються по-різному, мають відмінні наголоси та зміст (замок – замок, мука – мука, кулик – кулик тощо). О. часто зустрічається в літературних, зокрема поетичних текстах:

На юність молодість лягла –

Її обличчя опівденне…

Прийшла дорога дорога

До нас – до тебе і до мене (М. Вінграновський).

Омонімічні рими – рими, що однаково вимовляються, але мають відмінне значення. Подеколи цілком свідомо деякі автори експериментують з О. р., навіть звертаються до суцільного омонімічного римування. Так, приміром, Б. Кравців написав цілу добірку сентенцій та сатири під назвою “Тавторими”, що складалася з 209-ти двовіршів з О. р.:

10. ВІДКРИТТЯ

Осяяла його ідея світла.

Літати, наче нетля, вколо світла.

26. СУЧАСНІСТЬ

Не завжди так бувало в нас на Русі,

Що, опріч язиків, були мечі у русі.

У світовій віршовій практиці О. р. спостерігалася у творчості Ф. Петрарки (XIII сонет), а серед новочасних – у В. Брюсова, серед українських – у Є. Плужника, М. Ореста та ін.




Омограф
Обратная связь: Email