11 КЛАС
ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА
ГІТАРА
Починається плач гітари,
Розбивається чаша світанку,
Починається плач гітари,
Гамувати плач її марно –
Не втішайте даремно іспанку.
А так плаче у такт, монотонно…
Плаче так лиш вода або вітер,
Що спиняється снігом бездонним,
А її неможливо спинити.
Плаче щиро про речі померлі,
Про пісок із гарячого півдня,
Що сумує без білих камелій
І так слізно їх просить, бідний.
Вона плаче – стріла без мішені,
Пізній вечір без вранішніх терцій,
Мертва пташка в гілках – душевно…
І мечами п’ятьма страшенними,
О гітаро, поранене серце!