Крила (Новорічна баляда) скорочено – Іван Драч
Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, Кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, Кому – фотонні ракети, Кому солі до бараболі, Кому три снопу вітру в полі, Кому пушок на рило, А дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і раптом – непорядок, Куфайку з-під лопаток як ножем прошило. Пробивши вату, заряхтіли радо, На сонці закипіли сині крила. А в дядька у серці туга і тіні.
(Кому – долю багряну, Кому – сонце з туману, Кому – перса дівочі, Кому – смерть серед ночі, Щоб тебе доля побила, А Кирилові, прости господі, – крила). Жінка голосила: “Люди, як люди. Їм доля маслом губи змастила. Кому – валянки, Кому – мед од простуди, Кому – жом у господу, А цьому гаспиду, Прости господи, – крила?!” Так Кирило сокиру бруском задобрив і крила обтяв об колоду. Та коли захлинались сичі, Насміхалися зорі з Кирила, І пробивши сорочку вночі, Знов кипіли пружинисті крила.
Та Кирило з сокирою жив, На крилах навіть розжився – Крилами хату вшив, Крилами обгородився. А ті крила розкрали поети, Щоб їх муза була небезкрила, На ті крила молились естети, І снилося небо порубаним крилам. (Кому – нові ворота, Кому – ширшого рота, Кому сонце в кишеню, Кому – дулю дешеву.
Щоб тебе доля побила, А Кирилові – не пощастить же Отак чоловікові! – крила).
Твір на тему: Крила (Новорічна баляда) скорочено – Іван Драч
Крила (Новорічна баляда) скорочено – Іван Драч