|  | 

Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА

– Ні, мамо, не можна нелюба любить,

Нещасная доля із нелюбом жить.

Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти,

Хай лучче буду я ввесь вік дівувати.

– Хіба ти не бачиш, яка я стара?

Мені в домовину лягати пора.

Як очі закрию, що буде з тобою?

Останешся, доню, одна сиротою.

А в світі якеє життя сироті?

І горе, і нужду терпітимеш ти.

А дочку пустивши, мовляв, на поталу,

Стогнать під землею, як горлиця, стану.

– Ой мамо, голубко, не плач, не ридай,

Готуй рушники й хустинки вишивай.

Нехай за нелюбом я щастя утрачу,

Ти будеш весела, одна я заплачу.

Гей, там, на могилі, хрест божий стоїть,

Під ранок й під вечір матуся квилить:

– Ой Боже мій, Боже! Що я наробила?

Дочку, як схотіла, із світа згубила!




Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА