|  | 

Бібліотечне краєзнавство

“Згадайте предків своїх,

Щоб історія перед вами не згасла”

О. Кобилянська

Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотек, і це – характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури. Не випадково, ще в 2002 році в Україні була затверджена “Програма розвитку краєзнавства на період до 2010 року”. Мета Програми – популяризація краєзнавчих досліджень, залучення широких мас громадськості до національної культурної спадщини, сприяння формуванню у громадян свідомості про свою відповідальність за збереження духовних багатств.

Краєзнавча робота бібліотек України регламентується Законом “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Положенням про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України” (Наказ №314 від 11.06.96 р.).

I І. Б І Бл І Отечне кра Є Знавство: загальний погляд

Термін “краєзнавство” містить у собі два значення: “край” та “знаю”. Отже, воно вивчає певні віхи історичного, культурного, економічного, літературного життя й розвитку рідного краю.

Бібліотечне краєзнавство має провідні напрями:

Перший (головний) напрям передбачає формування й ефективне функціонування систем краєзнавчої діяльності бібліотек. Суть його полягає у формуванні та вивченні інформаційно-бібліографічних ресурсів краєзнавчої тематики та їх активного використання читачами.

Другий напрям бібліотечного краєзнавства – здійснення пошуково-практичної дослідницької діяльності бібліотек. Змістовним ядром цього напрямку є вивчення історії бібліотек та бібліотечної справи в рідному краї. Реалізується цей напрям силами бібліотекарів.

Ці матеріали дають змогу відтворити історію бібліотек краю, яка є часткою історії області, району, міста, села. Зібраний матеріал відтворюється в буклетах, пам’ятках, альбомах, довідниках тощо.

Третій напрям бібліотечного краєзнавства – це вивчення рідного краю, пошуки нових відомостей, оформлення їх у вигляді літописів, статей, повідомлень. Реалізується силами бібліотекарів і читацького активу бібліотеки.

Успіх краєзнавчої діяльності повністю залежить від того, хто нею займається. Це має бути творча особа, навколо якої згрупуються не лише читачі бібліотеки.

В краєзнавчій роботі бібліотекар повинен спиратися на бібліографічні, довідкові, архівні джерела краєзнавства, активно використовувати їх в роботі з читачами.

За своєю територією ЦБС – зберігач найповнішого зібрання краєзнавчих ресурсів, центр поширення краєзнавчих знань. Адже вона за принципом максимальної повноти виявляє та включає до фонду бібліотек краєзнавчі документи про територію, відображає їх в ДБА, забезпечує бібліографічне обслуговування за запитами, що стосуються краю; організовує та проводить краєзнавчі дослідження щодо своєї території, створює первинні та вторинні джерела краєзнавчої інформації.

ІІ. Кра Є Знавчий фонд – документальна база кра Є Знавчо Ї д І Яльност І б І Бл І Отеки

Краєзнавча робота бібліотеки починається з формування краєзнавчого фонду.

До категорії “краєзнавчі” відносяться документи, краєзнавчі матеріали, книги незалежно від року їх видання та актуальності на даний час. Типова помилка бібліотекарів – тотальне виключення з краєзнавчих фондів документів певних періодів історії, що стосується осіб, діяльність яких була засуджена. Цього робити не можна. Незалежно від популярності цих людей в даний час, матеріал про уродженців краю, їх твори краєзнавчого змісту, зберігаються в краєзнавчому фонді й списанню як застарілі за змістом не підлягають. Причиною вилучення краєзнавчих матеріалів може бути лише або надмірна кількість примірників однієї назви або зношеність (якщо реставрація недоцільна).

Пояснення цьому дуже просте: краєзнавчий фонд є документальною пам’яткою.

Зміст краєзнавчого фонду схожий зі змістовною структурою всього фонду бібліотеки: історія, природа, сільське господарство, мистецтво, культура, художня література. Тобто краєзнавчий фонд бібліотеки – це не лише художня література місцевих письменників, поетів, а вся література, документи, матеріали, що охоплюють всі аспекти життя району, міста, села.

Дуже важливо виділити краєзнавчі видання в окремий фонд. Для цього слід передивитися візуально весь бібліотечний фонд для виявлення в ньому краєзнавчих аспектів. Краєзнавчі фонди бажано виділяти із загального фонду на окремий стелаж, в сільських бібліотеках для дітей виділяється окрема краєзнавча полиця Особливого значення в краєзнавчому фонді набувають некнижкові видання: рукописні матеріали, предмети побуту, ксерокопії окремих статей з періодичних видань, дайджести, реферативна база, кінофотофонодокументи.

Цікава перспективна форма – фотофіксація, мультімедійні видання.

Отже, фонд літератури краєзнавчої тематики, власні видання бібліотеки (реферати, дайджести, папки-дос’є тощо), складають основу інформаційних краєзнавчих ресурсів дитячої бібліотеки. Їх доповнює краєзнавча картотека.

Поступова технологічна модернізація ЦБС дозволяє доповнити краєзнавчі фонди електронними документами: довідниками, енциклопедичними виданнями, а також в перспективі з’являється можливість створювати нові власні електронні краєзнавчі продукти, які безпосередньо розраховані для розміщення в мережі Інтернет або на СD-ROM. Комп’ютерні технології допомагають також поповнити фонд електронної інформації шляхом сканування етнографічних матеріалів про традиції та звичаї регіону, формування тематичних папок з різних напрямків краєзнавства.

IІІ.

Кра Є Знавчий дов І Дково-б І Бл І Ограф І Чний апарат.

Специфікою краєзнавчої роботи в містах та районних центрах є необхідність найбільш повного відображення в ДБА літератури про свій край. В цих умовах формування якісного краєзнавчого ДБА потребує об’єднання всіх бібліотек району, адже більша частина краєзнавчих матеріалів друкується в періодичних виданнях. Від якості краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату залежить повнота розкриття складу та змісту краєзнавчого фонду у різноманітних аспектах.

Краєзнавча картотека дитячої бібліотеки відображає як книги, так і окремі статті з книг, публікації в пресі, присвячені краю. Для ефективності використання краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату читачами має бути добре налагоджена його реклама: схема ДБА, тематичні бази даних, путівники, пам’ятки користувачам, а також посилання до веб-сайта бібліотеки (при його наявності).

ІV. Поширення кра Є Знавчих знань в дитячих б І Бл І Отеках

Комплексні форми поширення краєзнавчих знань бібліотеки проводять для своїх читачів-школярів у співпраці з усіма зацікавленими установами й організаціями, які також здійснюють краєзнавчу роботу: краєзнавчими музеями, школами, архівами, ЗМІ. Подібні соціальні партнери розширюють можливості дитячої бібліотеки. Зміцнення зв’язків з громадськими організаціями вносить в краєзнавчу діяльність новий зміст. Ознайомитися з краєзнавчим фондом дитячої бібліотеки діти мають змогу під час оглядової екскурсії до закритого фонду.

Це дає змогу читачам побачити не лише нові матеріали, але й минулих років видань.

Виставка однієї книги (з нових надходжень), тематичні виставки краєзнавчої тематики, виставки до знаменних дат краю – все це традиційні виставки, мета яких – звернути увагу читачів-дітей на краєзнавчу літературу бібліотеки. Бібліотечна практика багата на нові види виставок – виставки-діалоги, виставки-конкурси. Особливий інтерес викликають віртуальні книжкові виставки, які міститься на веб-сайті бібліотеки.

Кожна віртуальна виставка має свою специфіку. Одні складаються з кількох розділів, інші присвячуються декільком окремим виданням. Може бути віртуальна виставка, присвячена певній особі, чиє життя чи творчість пов’язані з краєм.

Ефективність подібних виставок – у можливості використання мультимедійних технологій – звуку, відео, а також технологій “сторінки, що гортаються”.

Найбільш ефективною будь – яка виставка може бути лише в поєднанні з комплексом супутних масових заходів.

Враховуючи, що краєзнавство відображає зв’язок часів, доцільно матеріал на виставці про край представити по етапах історії населеного пункту від початку і до наших днів, що сприятиме послідовному розширенню знань дітей про край.

Бібліотека взмозі заохотити читачів до написання історії рідної школи. Паралельно зі спогадами старожилів школярі збирають старі шкільні речі – чорнильниці початку ХХ століття, старі шкільні ручки з пером, рахівницю тощо. В дитячій бібліотеці створюється виставка, на якій представлені матеріали про історію створення школи та книги, з яких діти дізнаються про історію винахіду цих шкільних речей.

Разом зі старшокласниками можна зібрати відомості з історії періодичного преси в районі. Діти зустрінуться з працівниками редакції місцевої газети, з ветеранами-журналістами, запишуть їх спогади. Зібраний матеріал систематизується, редагується.

А нарис з історії періодичного преси поповнить краєзнавчий фонд бібліотеки.

До краєзнавчо-пошукової роботи дитяча бібліотека може залучити вчителя історії, літератури, біології тощо. І спільними зусиллями створити “Абетку мого міста” або “Енциклопедію мого села”, де будуть розміщені перші, найпростіші (абеткові) відомості про рідний край. Створення таких власних видань активізує пошукову роботу бібліотеки по вивченню рідного краю.

Краєзнавчі аспекти прозвучать в бібліотеці при проведенні етнографічної гри “Жили-були дід та баба”. Одночасно оформляється в бібліотеці вернісаж “Рушникове диво”, збираються старі світлини, предмети побуту, які послужать дорогоцінною “оправою” для масового заходу. Під час етнографічної гри відбувається конкурс на кращого знавця національного одягу свого регіону, традиційних національних блюд.

Під час підготовки діти записують спогади старожилів про події давніх часів, фольклор, старовинні пісні.

Маючи давні, хороші традиції роботи краєзнавчого напрямку, бібліотеки можуть удосконалювати їх, вводити нові форми, теми.

Так розкрити сторінки історії другої світової війни можна за допомогою тематичної добірки “Поетична історія України” за книгами місцевих поетів, письменників. Для розкриття історії маловідомих сторінок війни можна запросити до бібліотеки тих, хто знаходився в тилу, дітей війни. Ці діти – тепер пенсіонери, вони останні свідки тих трагічних днів. Їх розповіді – безцінні живі свідоцтва того часу.

Пошукова експедиція “Діти війни” допоможе бібліотекарю зібрати маловідомі сторінки біографії рідного краю.

Емоційний вплив матиме виставка-спогад “Чорне обличчя війни”, на якій поруч з книгами увазі читачів будуть представлені ксерокопії листів з фронту, похоронок.

Бібліотека може виступити ініціатором краєзнавчого конкурсу “Знай наших!”, під час якого діти дізнаються про відомих і знаних людей свого краю. А ще читачам буде цікаво взяти участь в ток-шоу “Хочу бути знаменитим” за зразком телевізійного ток-шоу. Учасники бібліотечного ток-шоу поділяться своїми мріями, розкажуть, ким хто хоче стати, щоб прославити рідний край.

Активну громадянську позицію виховує гра під назвою “Якби я був головою сільради” (або мером). Діти пишуть свої листи з пропозиціями конкретних змін в своєму населеному пункті, а бібліотекар віддає їх адресату. А в бібліотеці можна за аналізом ситуацій провести дебати.

Краєзнавчі аспекти можна розкрити під час проведення години екологічних роздумів “Екоправо і ми”, тренінгу “Як природу рятувати”. А 22 квітня, в День Землі, можна провести презентацію рукописної книги – збірки читацьких знахідок “Моє екодиво” (фото та опис). Відкрити світ рідної природи допоможуть інформаційно-пізнавальні години “Ліки з домашнього городу”, “Дивосвіт домашнього довкілля”.

Якщо ж в бібліотеці є мультимедійний проектор, то читачі разом з бібліотекарем можуть стати учасниками слайд-шоу “Рідне місто пізнаю”. Адже впровадження комп’ютерних технологій в практику роботи бібліотек, дозволяє не лише використовувати ресурси світової мережі, але й доповнювати їх власною краєзнавчою інформацією.

Пошук нових форм представлення краєзнавчої інформації народив в бібліотеках таку форму роботи, як виставки картин місцевих художників. А як бажаний елемент – участь самого митця, розповідь про дивний світ художньої творчості земляків.

Вважаємо перспективним аспектом краєзнавчої діяльності бібліотеки складання малих форм бібліографії для дітей. Це можуть бути пам’ятки “Почесні громадяни міста”, “Дитячі письменники краю”, довідники “Моє місто”, “Заповідні місця мого краю”, путівник “В пам’ятниках – історія та долі” тощо.

Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства дає можливість усвідомити всім, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму, відповідальності за її долю, формуються з дитинства. Саме це зумовлює визнання краєзнавчої функції як однієї з пріоритетних в діяльності бібліотек.


Твір на тему: Бібліотечне краєзнавство




Бібліотечне краєзнавство
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email