МИТУРА ОЛЕКСАНДР
МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч.
Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і значення Києва в культурному житті України. Про Олександра Мигуру докладних відомостей немає. Відомо лише, що до приходу в Київ поет вчителював у Львові. 1618 р. видав панегірик “Візерунок цнот превелебного у Бозі… отця Єлисея Плетенецького”, який став першою друкованою поетичною книгою у Києві.
У творі докладно розповідається про культурну та освітню діяльність Плетенецького, про фундування ним друкарні, монастирів і церков. Зі сторінок панегірика постає своєрідний “ідеальний образ” тогочасного українського культурного діяча – вірного православній церкві, енергійного та освіченого. Цей твір (поряд із поетичною книгою Касіяна Саковича “Вірші на жалісний потреб…
Петра Конашевича Сагайдачного”) став однією з вершин української поезії першої половини XVII ст.
Літ.: Українська поезія: Кінець XVI – початок XVII ст. К., 1978; Українська поезія XVII ст. (перша половина): Антологія. К., 1988.
О. Хоменко
Твір на тему: МИТУРА ОЛЕКСАНДР
МИТУРА ОЛЕКСАНДР