Норми оцінювання навчальних досягнень учнів у початковій школі
Стойко Т. В., Вчитель початкових класів Модернізація загальної середньої освіти відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, її демократизації, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей. Відповідно до цього змінюються й підходи до оцінювання навчальних результатів школярів. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а саме не ступення його невдач. Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетентності як самоздатність до оптимальних дій. Оцінка у процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально – пізнавальної діяльності. Цю функцію у поєднанні з іншими мотивами учіння вона виконує, якщо розкриває перспективи успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки. Здійснення контролю (перевірки й оцінювання) в початкових класах визначається дидактичними принципами. Найважливішими серед них є такі: систематичність, всебічність, індивідуалізація. Об’єктивність контролю полягає у запобіганні суб’єктивних і помилкових оцінних суджень. Які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об’єктивність контролю залежить від багатьох факторів, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення конкретних і загальних цілей оволодіння учнями змістом навчального предмета; б) наявність вимог до досягнень учнів з окремих навчальних предметів; в) обгрунтоване виділення об’єктів контролю; г) адекватність цілей навчання змістові і способам перевірки. У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання); практичної перевірки (дослід, практична робота, |
Спостереження тощо); програмової перевірки (тести, перфокарти).
Навчально – пізнавальна діяльність під час перевірки буває репродуктивною і творчою (частково – пошуковою і пошуковою). За формою організації навчально – пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною. Виявлені під час перевірки результати навчально – пізнавальної діяльності учнів оцінюються.
Оцінювання – Це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками.
Об’єктивність і точність оцінок забезпечується Критеріями оцінювання. Критерії-це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об’єктів оцінювання. Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:
– Якість знань (предметних, про способи діяльності, оцінних): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність;
– рівень сформованості вмінь (предметних, розумових, раціональної навчальної діяльності, оцінних): копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;
– рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: вміння виконувати процедури творчої діяльності та вирішувати проблему;
– рівень оволодіння досвідом емоційно – ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.
На основі зазначених критеріїв виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загально дидактичні характеристики такі:
Рівні навчальних досягнень | Бали | Загальні вимоги до знань, умінь і навичок учнів |
І. Початковий | 1 | Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень |
2 | Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії. | |
3 | Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення. | |
ІІ. Середній | 4 | Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію. |
5 | Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя. Здатні з помилками й неточностями дати визначення понять. | |
6 | Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя. | |
ІІІ. Достатній | 7 | Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії. |
8 | Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями. | |
9 | Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково – пошукова діяльність). | |
ІV. Високий | 10 | Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньо понятійні, так і між понятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами. |
11 | Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях. | |
12 | Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під осередкова ним керівництвом; виконують творчі завдання. |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Норми оцінок враховують специфіку програмового змісту навчальних предметів, тому й розробляються для кожного навчального предмета. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю важливо виявити доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним. Тобто необхідно порівнювати виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, а й з її попередніми успіхами.
Реком Ендації вчителям старшої ланки.
Вчителям старшої ланки ознайомитися з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів в початковій школі і психологічними та фізіологічними особливостями дітей даного віку. Ознайомити учнів з критеріями оцінювання, вимогами до оформлення робіт. Протягом семестру в 5 класі поступово переходити до критеріїв оцінювання в старшій школі.
Враховувати вікові особливості (велику увагу приділяти вербальному оцінюванню). Для того, щоб зробити адапційний період безболісним, необхідно підтримувати дитину, підказувати, допомагати, роз’яснювати хід виконання роботи, враховувати можливості й зусилля кожного учня. На батьківських зборах ознайомити батьків з критеріями оцінювання та вимогами до оформлення письмових робіт.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Твір на тему: Норми оцінювання навчальних досягнень учнів у початковій школі
Норми оцінювання навчальних досягнень учнів у початковій школі