Цікавинки навчання
Цікаво знати.
Прислів’я та приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості. Ці немеркнучі перлини збагачують нашу мову, роблять більш точними висловлювані нами думки.
На уроках української мови, читання широко використовуються прислів’я та приказки з такою метою:
1. Виховання доброти.
– Добре роби – добре й буде.
– Доброго добром згадують.
– Доброму скрізь добре.
– До доброї криниці стежка протоптана.
– Коли до тебе добрі, то будь до них ще – ліпший.
– Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.
– Світ не без добрих людей.
– Від теплого слова і лід розмерзає.
– Коли тебе добрі люди шанують, шануйся й сам.
– Добре говорить, та зле творить.
– У кого є злість, той своє серце їсть.
2. Виховання відповідальності за сказані слова, за зроблені вчинки.
– Не до ладу сказати, то ліпше мовчати.
– Вмієш сказати – вмій і замовчати.
– Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш.
– Не завжди кажи те, що знаєш, але завжди знай те, що кажеш.
– Скажеш – не вернеш.
– Краще не обіцяти, як слово не здержати.
– Обіцянками не проживеш.
– Обіцяного три роки ждуть.
– Хто багато обіцяє, той мало дає.
– Давши слово, держись, не давши – кріпись.
– Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
– Де слова масні, там пироги пісні.
– На язиці густо, а на ділі пусто.
– Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
– І від солодких слів буває гірко.
– Кажи не кажи, а своє слово держи.
– Слово – не полова, на вітер не викинеш.
– Гірше болить від язика, як від ножа,
– Дурний язик – голові не приятель.
– Пуста мова не варта доброго слова.
– Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
– Удар забувається, а зле слово пам’ятається.
– Хто часто кричить, того ніхто не слухає.
– Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
– Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.
3. Виховання чесності.
– Не всякому слуху вір.
– Брехень багато, а правда одна.
– Брехнею весь світ перейдеш, але назад не вернешся.
– Брехнею далеко не заїдеш.
– Брехні слухають, а брехунів б’ють.
– Брехня правди не любить.
– Брехун раз на віку правду скаже, та й то кається.
– Хто нікому не вірить, той сам віри не мас.
– Брехня і приятеля робить ворогом.
– Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
– Правда із дня моря виринає, а неправда потопає.
4. Виховання працьовитості.
– Лінивому все ніколи.
– Аби день до вечора.
– Сюди тень, туди тень, та й минув увесь день.
– Не так лінь, як неохота.
– Поки найде, то й сонце зайде.
– Як їсть, то впріє, як робить, то мерзне.
– Він би й рад косити, та нікому косу носити.
– Хто діло робить, а він гав ловить,
– В лінивого й на полі кропива росте,
– У ледачого і чоботи з ніг вкрадуть.
– Грім гряне – ледачий не встане.
– Спати до обід, то присниться і ведмідь.
– На чужий труд ласий не будь.
– Як до діла, так і сіла.
– Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.
– 1 будень, і неділя – все лінивому безділля.
– Робить, як мокре горить.
– На язик гарячий – до роботи ледачий.
– Ледар день гуляє, три – слабий, а на п’ятий – вихідний.
– І за холодну воду не візьметься.
– Якби хліб та одежа, то він і їв би лежа.
– Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.
– Без діла сидіти – то можна обдубіти.
– Без труда нема плода.
– Була б лише охота – наладиться кожна робота.
– Взявся за гуж – не кажи, що не дуж.
– Добрий початок – половина діла.
– Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.
– Любиш їздити – люби й саночки возить.
– Маленька праця краща за велике безділля.
– Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
– Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.
– Не відкладай на завтра те, що сьогодні можеш зробити.
– Що ранком не зробиш, то вечором не здогониш.
– Що посієш, те й пожнеш.
– Само не впаде з неба, а постаратися треба.
– Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
– Ліниве так робить, як мокре горить.
– Хто лінивий, той і сонливий.
– На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
– Не одежа красить людину, а добрі діла.
5. Виховання бажання вчитися.
– Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
– Учений іде, а неук слідом спотикається.
– Книга вчить, як на світі жить.
– Грамотний – видющий і на все тямущий.
– Не штука наука, а штука – розум.
– Гарна птиця пером, а чоловік умом.
– Учися змолоду – пригодиться на старість.
– Чого навчишся – того за плечима не носити.
– Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.
– Знання злодій не вкраде, в вогні не згорить і в воді не втоне.
– Не пером пишуть, а умом.
– Знайко біжить, а незнайко лежить.
– Хто знання має, той і мур зламає.
– Вчення в щасті украшає, а в нещасті потішає.
– Треба розумом надточити, де сила не візьме.
– 3 розумним поговориш, то розуму наберешся, а з дурнем, то і свій загубиш.
6. Виховання товариськості.
– Друзі пізнаються в біді.
– Не той друг, що леститься, а той, що печалиться.
– В лиху годину узнаєш вірну людину
– Вірний приятель – то найбільший скарб.
– Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти.
– Той не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.
– Як прийде туга – пізнаєш друга.
– 3 ким поведешся, того й наберешся.
– 3 добрим здружись, а лихих стережись.
– Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
Твір на тему: Цікавинки навчання
Цікавинки навчання