|  | 

Використання краєзнавчого матеріалу на уроках природничого циклу та в позакласній роботі

В умовах динамічних перетворень у сучасному суспільстві особливу увагу привертають проблеми, пов’язані насамперед з використанням народознавчих засобів формування зростаючої особистості. У “Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти” підкреслюється, що одним із основних завдань виховання в середніх закладах освіти є “розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток, активна діяльність школярів по поліпшенню умов життя в рідній місцевості, підвищенню матеріального і духовного рівнів життя народу, дійова участь у розбудові держави й духовному оновленні суспільства”.

В наш час активізуються пошуки змісту і форм вивчення рідного краю у загальноосвітніх школах. Природно, що все це вимагає кардинальних змін як у завданнях, змісті, так і в формах організації навчальної та позакласної роботи, а також в удосконаленні форм пошуково-краєзнавчої діяльності учнів.

Краєзнавчий матеріал на уроках і в позакласній роботі допомагає розкриттю загальних закономірностей явищ, які вивчаються, підвищує інтерес і глибину розуміння навчального предмету, використовується для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу, актуалізації знань учнів, збудження інтересу до нової теми.

Основним завданням краєзнавства є вивчення природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, виховною, практичною метою.

Сидячи за партою і користуючись лише підручниками географії,

Неможливо глибоко і повно пізнати світ. Тут на допомогу вчителеві приходить частина цього великого світу – край, що простягається за вікнами школи. Саме через краєзнавство здійснюється відоме дидактичне правило, надзвичайно важливе в навчанні природничих дисциплін: “від відомого до невідомого, від близького до далекого”.

Дослідження рідного краю сприяє поглибленню знань, умінь і навичок учнів, розвитку їх здібностей і пізнавальної активності, вихованню любові до Батьківщини. Для поглиблення інтересу дітей до географії вчитель повинен пов’язувати відомості, одержані під час екскурсій і туристських походів, з навчальною програмою.

Використовуючи результати спостережень, туристських походів та екскурсій на уроках для формування географічних понять на базі реальних уявлень, вчитель у такий спосіб усуває абстрактність географічних понять і уникає механічного їх засвоєння учнями.

Враховуючи велике теоретичне і практичне значення туристсько-краєзнавчої роботи у викладанні географії, вчитель повинен займатися нею повсякденно і безперервно, і не час від часу та ще й з обмеженою кількістю учнів.

Виступаючи у своїй різноманітності форм, краєзнавча робота сприяє моральному, трудовому, естетичному, екологічному, фізичному вихованню, розширює кругозір школярів, розвиває їх пізнавальні інтереси, учні самостійно засвоюють навчальний матеріал, набувають навичок, необхідних у житті, готуються до практичної діяльності та розширюють загальноосвітні знання. Краєзнавство, таким чином, розглядається не лише як діяльність школярів, спрямована на вивчення краю, але і як одна з умов поліпшення викладання навчальних предметів, зокрема предметів природничого циклу.

Серед різноманітних методів навчання на уроках природничого циклу найбільш поширеними є словесні (розповідь, бесіда, пояснення); наочні (використання карт, схем, графіків, картин, фотомонтажів про природу, виставок, колекцій корисних копалин, гербаріїв рослин, різних замальовок ярів, долин, полів, гір) і практичні методи (туристичні походи, близькі та далекі екскурсії).

Ми в своїй роботі значну роль відводимо використанню практичних методів. За завданням учителя юні дослідники проводять ботанічні, зоологічні та фенологічні спостереження, збирають гербарій, колекції комах, детально вивчають грунт. Так як ми живемо біля Каховського водосховища, то діти в різні пори року залюбки ведуть спостереження на його березі, щоб зберегти берег від розмивання, від ерозії грунту, діти садять дерева на березі, цим самим реалізовуючи свої знання на практиці.

Викладання предметів природничого циклу вимагає обов’язкового використання місцевого (краєзнавчого) матеріалу. Наприклад, на уроках довкілля в 5 – 6 класах під час вивчення таких тем: “Вплив світла на рослини”, “Ознайомлення з будовою рослин”, “Пристосування рослин до умов недостатнього зволоження”, “Пристосування рослин, комах до різних умов існування”, “Зв’язки в екосистемах, зміни в них”, “Дослідження складу та властивостей грунту”, “Природоохоронна діяльність людини у своїй місцевості”, на уроках біології в 7 класі – “Будова і різноманітність квіток”, “Будова і різноманітність плодів”, “Водорості”, “Вищі спорові рослини” та інші.

Старшокласники повинні вміти прогнозувати наслідки втручання людини в природні взаємозв’язки, вміти прогнозувати всі види своєї діяльності, турбуватися про поліпшення навколишнього середовища, не допускати його руйнування й забруднення, вести власні пошуки й робити відкриття, проявляти при цьому самостійність. Учні вчаться жити в злагоді з природою. Від навчання переходимо до практики. Вивчаємо причини стихійних сміттєзвалищ, ліквідуємо їх.

Учні залучаються до створення соціальних проектів “Проблема водопостачання в с. Новокиївка”, “Причини стихійних сміттєзвалищ”, “Наслідки ерозії грунту для господарства”.

Отже, умовою успішного застосування краєзнавчого принципу при вивченні предметів природничого циклу є забезпечення певної системи навчально-пошукової діяльності школярів. Поступово і систематично розширюється сфера такого пошуку як у територіальному, так і в смисловому розумінні. Учні з часом розвивають свої вміння самостійно розкривати географічні закономірності, зростає інтерес до знань, у найбільш здібних дітей формується прагнення глибше проникнути в суть процесів і явищ географічної оболонки.

Виникають психолого-педагогічні умови для організації краєзнавчої діяльності школярів, яка може мати певну науково-практичну значущість.

Як показує досвід, використання краєзнавчого матеріалу на уроках природничого циклу сприяє поглибленню знань і громадянському вихованню учнів у тому випадку, коли це поєднується з добре продуманою і системною позакласною роботою.

Найбільш масовою формою позакласної краєзнавчої роботи, до якої ми залучаємо значну кількість учнів, є екскурсії.

Екскурсія, як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження; їх поєднують із самостійною роботою учнів.

Плануючи екскурсії, обов’язково визначаємо кінцеву мету.

Екскурсії вимагають від керівників та екскурсоводів ретельної попередньої підготовки і вмілого проведення. Вони мають великі дидактичні переваги над класними заняттями і відзначаються високою педагогічною ефективністю.

Багаторічний досвід організації та проведення екскурсій у нашій школі засвідчує їх величезну роль у навчальному процесі, особливо при викладанні географії та біології. Екскурсії у природу мають велике значення для виховання в учнів почуття патріотизму: тут у всій повноті розкривається чарівність рідного краю і велич Батьківщини. Отже, екскурсії є важливою формою ідеологічної роботи серед шкільної молоді.

Нині, коли питання раціонального природокористування та охорони природи набули першорядного значення, роль екскурсій у природу ще більше зростає.

Під час екскурсій і походів учні на конкретних прикладах переконуються у практичному значенні географічних знань і досліджень для господарської діяльності людини. Вони вчаться орієнтуватися на місцевості, вимірювати відстані та знімати план місцевості, визначати швидкість течії річки, витрати її води та енергетичну потужність, збирати зразки гірських порід і грунтів, розрізняти сільськогосподарські культури, породи дерев, розпізнавати корисні копалини, працювати з фото – та кінокамерами, надавати першу допомогу потерпілому товаришу тощо. Отже, походи та екскурсії дають дітям нові практичні навички, конче потрібні у житті.

Набуті на екскурсіях і в туристських походах знання сприяють формуванню географічних понять, зібраний під час екскурсій і туристських походів матеріал можна використовувати як ілюстрації на уроках, а практичні уміння сприяють вивченню складних для засвоєння тем, наприклад “План і карта”. Знання учнів з географії стають міцнішими, грунтуючись на більшій кількості асоціативних зв’язків. Як правило, учасники туристських походів виявляють більшу активність порівняно з іншими учнями.

Під час екскурсій проводимо спостереження за явищами і процесами. Наприклад, звертаємо увагу на комара, який є кормовою базою для земноводних і птахів, на зеленій траві зустрічаємо коника. Діти із задоволенням спостерігають за водомірками, які широко розставляють ноги, завдяки чому тримаються на воді.

На березі можна побачити чимало панцирів різних видів молюсків: беззубок, перлівниць, що мешкають у водоймищі Каховського водосховища.

Вивчаємо місце зростання, використання, народні легенди про рослини, з’ясовуємо особливості росту, розвитку, пристосування до навколишнього середовища, взаємодії між природою і людиною, приклади типових представників рослин і тварин.

В нашій місцевості велика різноманітність лікарських рослин – грицики, звіробій, кульбаба, мати-й-мачуха, ромашка аптечна, пижмо звичайне, цикорій, деревій, лопух.

Учні під час літньої практики вивчають лікарські рослини, роблять гербарії, які використовуються на уроках для лабораторних робіт, пишуть літературні твори різних жанрів, які зберігаються в особистих портфоліо.

Екскурсії мають велике пізнавальне й виховне значення. Вони конкретизують, поглиблюють, розширюють знання учнів. У ході екскурсії учні вчаться робити екологічні спостереження в природі, відпрацьовувати правила особистої природоохоронної поведінки, застосовують теоретичні знання на практиці.

Поглибленому вивченню теоретичного матеріалу допомагає пошуково-дослідницька робота.

Проводячи шкільні краєзнавчі експедиції, ми виходимо, насамперед, з того, що значення експедиційної роботи школярів полягає не стільки в економічному ефекті чи науковому здобутку, скільки в тих великих виховних можливостях, які закладені в кожній експедиції школярів завдяки суспільно корисній спрямованості їхньої роботи. Шкільні краєзнавчі експедиції дають змогу вчителю в цікавій формі запалити юних дослідників вогником творчого пошуку, романтикою розвідки, радості відкриття, спираючись на властиву всім дітям допитливість, постійне прагнення їх до нового. Краєзнавча експедиційна робота в школі відкриває великі можливості і для залучення підростаючого покоління до благородної справи охорони природи.

Для краєзнавчого дослідження в нашій місцевості є надзвичайно багатий історичний, географічний та народознавчий матеріал, треба тільки вміло його використати з виховною метою.

Організаційною формою позакласної і позашкільної краєзнавчої роботи став Всеукраїнський рух учнівської молоді “Моя земля – земля моїх батьків”. Програма руху спрямовувала педагогів на активне використання у виховному процесі традицій, звичаїв, духовної і моральної культури, історії, природи рідного краю. Практична реалізація ідей руху відбувається у формі Всеукраїнських експедицій “Краса і біль України”, “Мікротопоніми України”. “Сто чудес України”, “Історія міст і сіл України”, “Моє Придніпров’я”, “Звичаї, обряди, традиції мого краю” та низки місцевих заходів.

Експедиція “Краса і біль України” багатопрофільна, вона включає декілька напрямків, і першим з них є “Мальовнича Україна”. Працюючи за цим напрямком, учнівська молодь знайомиться з природою рідного краю, його рослинним і тваринним світом, кліматом, водоймищами. Пошуковці ведуть дослідницьку роботу в плавнях, беруть на облік, описують, фотографують мальовничі місця, пам’ятники природи своєї місцевості, створюють путівники туристсько-краєзнавчими маршрутами мальовничими місцями рідного краю.

Прикладом такої пошукової роботи є розробка туристського маршруту “Козацькими стежками”, який склали члени туристсько-краєзнавчого гуртка “Орієнтир”, ця робота зайняла ІІІ місце в районному конкурсі.

Наступний напрямок експедиції – “Скривджена земля”. Скривджена земля – біль України. Зруйновані храми, розорені, вимираючі села, забруднені ріки, ставки, джерела. Це – приклади людської байдужості.

Учасники експедиції, виявляючи приклади брутального ставлення до землі, направляють свою роботу на повернення до життя природного і культурного надбання краю, відновлюють пам’ятники архітектури, очищують джерела, висаджують дерева, відтворюють типове українське озеленення. Прикладом такої пошукової роботи є зібраний матеріал про Іллінську церкву святого Архістратига Михаїла, дерев’яна будівля якої зображена російським художником І. Рєпіним на малюнку “Церква в Грушівці” в 1880 році. Учні розшукали місце старої зруйнованої церкви, взяли його під охорону, а в 2010 році коштами вчителів там встановлено пам’ятний знак.

Членами учнівських пошукових загонів створена Книга скорботи, де записані з уст очевидців спогади про страшні роки Голодомору 1932-33рр., та знайдене місце масових поховань під час голоду, на яком поставлено пам’ятник.

“Свята спадщина” – наступний напрямок, який допомагає вивчати сторінки історії України, збирати спогади, розшукувати невідомі документи, що ілюструють минуле нашої Батьківщини, повертати до життя народні обряди, свята, традиції. В рамках експедиції “Звичаї, обряди і традиції нашого краю” учні розшукали та описали обряди та традиції, а саме: “Похорони”, “Народини”, “Козаччина”, “Меланка”, за які були нагороджені грамотами районного та обласного відділів освіти.

Наступний напрямок – “Шляхами подвигу та слави”. Головне завдання – досліджувати і висвітлювати невідомі сторінки, пов’язані з прагненням народу України до волі та незалежності, встановлювати забуті чи приховані факти історії Великої Вітчизняної війни та національно-визвольного руху в Україні, повертати народу імена славних синів і дочок України, сприяти встановленню історичної справедливості. Найкращим доробком пошуковців школи стала робота “Будь славен вічно на землі, солдате!” про подвиг радянських льотчиків, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни під час бою на території села Іллінка.

На цьому історичному місці встановлено пам’ятник героям, за яким члени пошукових загонів здійснюють шефство.

В рамках руху вчителі та учні школи кожного року проводять Великий Козацький похід. Учні заздалегідь обирають собі маршрут і мету, а потім звітуються про проведену роботу та зібраний матеріал на лінійці. Так було створено Червону книгу росли і тварин свого краю, зібрано матеріали про історію села Добра Надія, Іллінка та Новокам’янка, які зберігаються у шкільному краєзнавчому музеї.

За роботу “Моє село” про історію села Добра Надія учениця школи нагороджена грамотою Міжнародної громадської організації “Інститут Україніки”.

Вивчаючи природу, пам’ятки історії чи культури, працюючи з літературними, музейними чи архівними документами, учні набувають знань про свій край, оволодівають певними практичними уміннями і навичками, роблять власні відкриття імен, подій, фактів, процесів і явищ, систематично прилучаються до посильної суспільно корисної праці.

Краєзнавча робота добре позначається на успішності учнів, а також на роботі самого вчителя, бо краєзнавство веде до підвищення його педагогічної майстерності і ділової кваліфікації. Це перший щабель до науки, до дослідницької діяльності в галузі географії та біології. Про результативність цієї роботи свідчать успішні виступи учнів школи на районних олімпіадах з біології та географії, в конкурсах та оглядах.


Твір на тему: Використання краєзнавчого матеріалу на уроках природничого циклу та в позакласній роботі




Використання краєзнавчого матеріалу на уроках природничого циклу та в позакласній роботі
Copyright © Школьные сочинения 2019. All Rights Reserved.
Обратная связь: Email